МЕМОРАНДУМ СПІВПРАЦІ

між усіма учасниками

освітнього процесу:

педагогами, вихованцями

та батьками

комунального закладу

«Палац дитячої та юнацької творчості«ІСТОК»

Харківської міської ради»

Харків

2019

Загальні положення

Плідна співпраця між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на таких твердженнях:

«Всі люди народжуються вільними і рівними у своїй гідності та правах. Вони наділені розумом і совістю і повинні діяти у відношенні один до одного в дусі братерства».

Загальна декларація прав людини, ст. 1

«Освіта повинна бути спрямована на повний розвиток людської особи і збільшення поваги до прав людини і основних свобод».

Загальна декларація прав людини, ст. 26 п.2

«Найкраще забезпечення інтересів дитини має бути керівним принципом для тих, хто несе відповідальність за її освіту і навчання».

Декларація прав дитини (ухвалена резолюцією 1386 (ХIV) Генеральної Асамблеї ООНвід20листопада 1959року)

«Метою освіти є всебічний розвиток людини як особистості та найвищої цінності суспільства, її талантів, інтелектуальних, творчих і фізичних здібностей, формування цінностей і необхідних для успішної самореалізації компетентностей, виховання відповідальних громадян, які здатні до свідомого суспільного вибору та спрямування своєї діяльності на користь іншим людям і суспільству…»

Закон України «Про освіту» (№ 2145-VIII від 05.09.2017)

Ми, педагоги, батьки і вихованці, виходимо з того, що:

- Головним принципом співпраці всіх учасників освітнього процесу є принцип дитиноцентризму, тобто орієнтація на потреби вихованця.

- Освітній процес ґрунтується на співпраці педагогів, батьків та вихованців. Саме взаємодія в межах трикутника «вихованець-педагог-батьки» створює простір для сучасної ефективної освіти.

- В основу співпраці між усіма учасниками освітнього процесу мають бути покладені принципи педагогіки партнерства:

· повага до особистості;

· доброзичливість і позитивне ставлення;

· довіра у відносинах;

· діалог – взаємодія – взаємоповага;

· розподілене лідерство (проактивність, право вибору та відповідальність за нього, горизонтальність зв’язків);

· принцип соціального партнерства (рівність сторін, добровільність прийняття зобов’язань, обов’язковість виконання домовленостей).

- Взаємодія між усіма учасниками освітнього процесу ґрунтується на принципах рівноправності, толерантності, академічної доброчесності, неприпустимості булінгу та психологічного насилля.

- Співпраця має відбуватись на засадах обов’язковості розгляду пропозицій сторін; пріоритету узгоджувальних процедур; прозорості, відкритості та гласності; обов’язковості дотримання досягнутих домовленостей; взаємної відповідальності сторін.

- Усі учасники освітнього процесу, включно з неповнолітніми дітьми, відповідно до їхнього віку користуються правами і свободами, зазначеними в Конституції України.

- Дії та поведінка всіх учасників освітнього процесу в освітньому просторі та поза ним ґрунтуються на повазі до прав людини, прав дитини та дотриманні чинного законодавства України.

РОЗДІЛ 1. ПРАВИЛА ТА РЕГЛАМЕНТИ

«Громадське самоврядування в закладі освіти - це право учасників освітнього процесу як безпосередньо, так і через органи громадського самоврядування колективно вирішувати питання організації та забезпечення освітнього процесу в закладі освіти, захисту їхніх прав та інтересів, організації дозвілля та оздоровлення, брати участь у громадському нагляді (контролі) та в управлінні закладом освіти у межах повноважень, визначених законом та установчими документами закладу освіти». (Закон «Про освіту» № 2145-VIII від 05.09.2017, стаття 28)

1.1 Структура та принципи роботи самоврядування закладу освіти

Ми, педагоги, батьки і вихованці, виходимо з того, що:

Заклад позашкільної освіти є осередком місцевої громади, метою існування якого є освіта та всебічний розвиток вихованців, а також осередком спілкування і співпраці для місцевої громади міста, району. Низка засадничих рішень у житті комунального закладу «Палац дитячої та юнацької творчості «ІСТОК» Харківської міської ради» (далі - Палац), які не суперечать чинному законодавству, може ухвалюватися на засадах громадського самоврядування.

Вищим колегіальним органом громадського самоврядування у Палаці є Загальні збори, які скликаються не рідше одного разу на рік та формуються з уповноважених представників усіх учасників освітнього процесу Приміщення для роботи органів батьківського та учнівського самоврядування має надати адміністрація Палацу.

Повноваження, принципи роботи, засади формування та напрями діяльності органів громадського самоврядування визначаються самою спільнотою закладу позашкільної освіти та чинним законодавством.

Запорука плідної роботи громадського самоврядування вПалаці– максимальне залучення до неї всіх членів спільноти та ефективна комунікація між ними. Канали комунікації у Палаці мають бути зручними для всіх учасників освітнього процесу. Члени спільноти Палацу, які не мають можливості користуватися сайтом закладу та/або месенджерами і сторінками в соцмережах, мають бути забезпечені зручними та зрозумілими для них формами комунікації і зворотного зв’язку (дошки оголошень, скриньки, куди можна кидати записки з пропозиціями тощо).

Показником дієвості громадського самоврядування в Палаці є налагоджені механізми зворотного зв’язку: забезпечена можливість для обговорень, питань, петицій, голосувань, створення «банку пропозицій та ідей» тощо та урахування запитів і пропозицій у подальшій роботі. Визначити ключові напрями роботи та ефективність громадського самоврядування вПалаціможна також за допомогою процедури самооцінки закладу освіти (внутрішній аудит), що проводиться за рішенням органів самоврядування Палацу. Самооцінка діяльності Палацу проводиться у вигляді опитування (анкетування) педагогів, батьків та вихованців з подальшим коригуванням роботи самоврядування закладу з урахуванням результатів опитування

1.2. Правила та регламенти

Ми, педагоги, батьки та вихованцівиходимо з того, що:

Життя Палацу має керуватися правилами, які визначені всіма, відомі і зрозумілі всім та прийнятні для всіх. Правила мають ґрунтуватись на загальнолюдських цінностях, принципах демократії і прозорості в ухваленні рішень, рівного доступ до всіх послуг, поваги до різноманіття культур.

Палац, як спільнота, може створити власні правила та документи внутрішнього розпорядку, що не суперечать чинному законодавству. Документами, які регулюють норми та правила поведінки і взаємодії всіх членів громади закладу, можуть бути Правила внутрішнього розпорядку та Правила поведінки для вихованців. Регуляційні документи мають бути публічними, всім відомими, загальнодоступними і сприйматися всіма учасниками освітнього процесу.

Регуляційні документи розробляються за участі всіх учасників освітнього процесу та членів колективу Палацу. Пропозиції акумулюються і обробляються за допомогою органів самоврядування або, за їхньої відсутності, за допомогою уповноважених осіб, потім узгоджуються та ухвалюються на Загальних зборах Палацу. Змінювати регуляційні документи або їхні частини можна за потреби через винесення пропозицій змін на Загальні збори закладу та їхнього ухвалення.

Види регуляційних документів та їхній зміст спільнота Палацувизначає самостійно. Серед питань, що відображені в регуляційних документах закладу освіти, можуть бути такі:

· етичні норми та правила поведінки;

· регламенти: порядок доступу батьків до закладу позашкільної освіти і гуртків, порядок індивідуального спілкування з керівниками гуртків, форми проведення масових заходів, батьківських зборів тощо.

Невід’ємною частиною правил та регламентів у Палаці є порядок звернень і скарг у разі недотримання норм регуляційних документів та виникнення конфліктів, а також порядок їхнього розгляду та шляхи вирішення. Першим рівнем є звернення до керівника гуртка; якщо питання не вирішується, наступним рівнем є письмове звернення до адміністрації закладу. Наступною інстанцією для розгляду та вирішення проблеми можуть бути Загальні збори Палацута/або письмове звернення до Управління освіти. В разі необхідності для вирішення конфліктів можна звернутись до освітнього омбудсмената/або до суду.

1.3 Принципи фінансування та співфінансування

Ми, педагоги, батьки і вихованці, виходимо з того, що:

Фінансова діяльність спільноти закладу позашкільної освіти ґрунтується на принципах відкритості, зрозумілості і прозорості. Співучасть батьків у фінансових витратах Палацу або гуртка є добровільною та може бути спрямована переважно на цільові проекти, що знайшли підтримку більшості спільноти закладу освіти (або гуртка).

Державне фінансування

«Заклади освіти, що отримують публічні кошти, та їх засновники зобов’язані оприлюднювати на своїх веб-сайтах кошторис і фінансовий звіт про надходження та використання всіх отриманих коштів, інформацію про перелік товарів, робіт і послуг, отриманих як благодійна допомога, із зазначенням їх вартості, а також про кошти, отримані з інших джерел, не заборонених законодавством» (частина 3 ст. 30 Закону України «Про освіту»)

Всі члени спільноти закладу позашкільної освіти мають вільний доступ до інформації про бюджет Палацу. Адміністрація закладу зобов’язана раз на рік оприлюднювати фінансовий звіт з надходженнями та видатками, в якому відображено: обсяг фінансування, передбачений на закладв поточному році, скільки отримано, який дефіцит (якщо він є) і на що бракує коштів (якщо так сталося).

Річний кошторис є складовою плану розвитку Палацу, який складає адміністрація. Раз на рік директор закладу проводить публічне звітування за річним планом, до якого входить і фінансове звітування, та презентує план розвитку закладу на наступний рік, а також очікувані фінансові потреби.

Співфінансування силами батьків є частиною кошторису закладу позашкільної освіти відображається в звіті у графі «надходження». Гроші приймаються виключно в безготівковій формі та надходять на спецрахунок Палацу. У разі необхідності органи батьківського самоврядування Палацу (або гуртка) можуть самостійно приймати рішення щодо зміцнення матеріальної бази Палацу (гуртка) за рахунок батьківських коштів, на витрачення яких повинні складатися акти та проводитися звітування перед громадськістю. Якщо батьки вирішили передати закладу будь-які матеріальні цінності, вони мають бути взяті на облік за актом приймання-передачі і визначена їхня балансова вартість, або складено договір на збереження матеріальних цінностей .

Подання адміністрацією закладу недостовірної інформації у фінансовому звіті карається штрафом згідно з чинним законодавством. Питання щодо кошторису та фінансового звіту вирішуються через звернення до адміністрації Палацу, органу батьківського самоврядування або Управління освіти адміністрації Індустріального району.

Співфінансування силами батьків

«Батьки за власною ініціативою та на добровільних засадах можуть надавати закладу освіти благодійну допомогу відповідно до законодавства про благодійну діяльність та благодійні організації»

частина 4 ст. 24 проекту Закону України “Про повну загальну середню освіту”

пункт 3 стаття 26 Закону України «Про позашкільну освіту»

Співфінансування силами батьків здійснюється за принципами:

· Добровільності. Ніхто не може нікого примусити здавати гроші на будь-що.

· Конфіденційності. Без згоди людини ніхто не має права публічно оголошувати, взяла вона участь у співфінансуванні чи ні.

· Прозорої та системної звітності.

Основою співфінансування силами батьків можуть стати цільові проекти, гроші на які збираються за принципом відкритого оголошення. Проект може оголосити адміністрація закладу позашкільної освіти, керівники гуртків, батьки або вихованці. Проект виноситься на розгляд спільноти (гуртка або Палацу) і реалізується, якщо отримує належне фінансування на добровільних засадах. Кожен з членів батьківської спільноти самостійно вирішує, чи бажає фінансово підтримати проект і також самостійно визначає розмір своєї фінансової участі. Обов’язковою умовою такого співфінансування є оприлюднення переліку потреб та їхньої вартості.

Орган батьківського самоврядування мають можливості контролювати та перевіряти реальні потреби Палацу в їхньому співфінансуванні. Наявність або відсутність грошей на рахунку закладу або засновника можна перевірити через запит на публічну інформацію до засновника та відкриті реєстри. Перевірити, чи потреба у співфінансуванні силами батьків певних речей (мийних засобів, фарби тощо) дійсно існує, орган батьківського самоврядування можуть, ініціювавши інвентаризаційну перевірку і створивши відповідну комісію, що перевірить фактичну наявність або відсутність речей, на закупівлю яких пропонується співфінансування.

РОЗДІЛ 2. Підвищення ефективності освітнього процесу

Ми, педагоги, батьки та вихованці, виходимо з того, щоосвітній процес має бути спрямований на всебічний розвиток та подальшу успішну самореалізацію учня як особистості, громадянина і фахівця.

Освітня діяльність

«Педагогічні, науково-педагогічні та наукові працівники мають право на:

- академічну свободу, включаючи свободу викладання, свободу від втручання в педагогічну, науково-педагогічну та наукову діяльність, вільний вибір форм, методів і засобів навчання, що відповідають освітній програмі;

- педагогічну ініціативу;

- розроблення та впровадження авторських навчальних програм, проектів, освітніх методик і технологій, методів і засобів, насамперед методик компетентнісного навчання».

Частина 1 ст. 54 Закону України «Про освіту»

Оцінювання

- Для оцінювання роботи учнів у гуртку не використовується бальна система, а показниками результативності є вміння та навички, що дитина має змогу продемонструвати під час практичних занять, походів, екскурсій, змагань або ж підготовка матеріалів для участі у конкурсах, фестивалях, експедиціях, акціях краєзнавчого спрямування.

- Кожний педагог може спрямовувати свої дії для створення системи оцінювання (стимулювання) роботи гуртківців, демонстрування її результативності в умовах позашкільного закладу освіти, зокрема використовувати технології створення «ситуації успіху» як цілеспрямованого, спеціально організованого комплексу умов, що дозволяє учневі досягти значних результатів у діяльності, які супроводжуються позитивними емоційними, психологічними переживаннями.

- Завданням керівника гуртка є дати дитині можливість відчути радість від власного досягнення, усвідо­мити свої сили, повірити в них.

Позаурочна діяльність

- Заклад позашкільної освіти є унікальним простором соціалізації дітей та молоді, що направляються професійними педагогами. Позаурочна роботау позашкільному закладі освіти є логічним продовженням освітнього процесу, який здійснюється на заняттях.

- Форми позаурочної роботиу позашкільному закладі освіти — це способи організації вихованців і педагогів для спільної діяльності після навчальних занять, а також конкретні просвітницько-пізнавальні й виховні акції поза межами освітнього процесу.

- Участь у позаурочній діяльності у позашкільному закладі освіти є добровільною, якщо це не стосується творчих звітів, концертів.

- У Палаці можуть використовуватись масові (свята, огляди, конкурси, олімпіади, фестивалі, конференції, тематичні вечори, зустрічі з видатними людьми тощо), групові (гурткові) (екскурсії, виїзди за межі міста, області, країни на заходи конкурсного або краєзнавчого характеру), індивідуальні форми виховної роботи.

- Виїзд вихованців на конкурси, фестивалі, концерти, подорожі огляди різних рівнів: міжнародні, всеукраїнські, обласні – здійснюється за рахунок батьків на добровільній основі. Участь керівника колективу фінансується за рахунок батьків

- Вихованці можуть здійснювати виїзди на конкурси, фестивалі, концерти, подорожі огляди різних рівнів: міжнародні, всеукраїнські, обласні як з батьками (самостійно без керівника гуртка за бажанням батьків), так і з керівником гуртка у супроводі батьків (кількість супроводжуючих батьків залежить від кількості дітей-учасників) за наказом директора закладу.

- За умови виїзду дітей за межі міста, області, країни з батьками на будь-який захід відповідальність за збереження здоров’я та життя дитини покладається на батьків.

За умови виїзду вихованців за межі Палацу, міста, області, країни на будь-який захід відповідальність за збереження здоров’я та життя дитини покладається на керівника гуртка.

- Позаурочна діяльність членів позашкільної спільноти спрямована на налагодження і укріплення партнерських зв'язків між членами спільноти: батьками, педагогами та дітьми. Вітається і заохочується будь-яка спільна діяльність батьків і дітей, батьків і педагогів, педагогів і вихованців та усіх разом: освітня активність для педагогів та батьків, спільне проведення дозвілля, екскурсії, виїзди тощо.

- В кінці кожного року учні та батьки можуть вносити свої пропозиції на наступний рік та брати участь у складанні перспективного плану.

Механізмом перевірки ефективності цієї діяльності в позашкільному закладі освіти може бути процедура самооцінки Палацу(внутрішній аудит), що проводиться за допомогою опитування (анкетування) педагогів, батьків та вихованців з подальшим коригуванням роботи з урахуванням результатів анкетування.

РОЗДІЛ 3. Безпека в закладі освіти

Ми, педагоги, батьки та вихованці, виходимо з того, що:

Палац має бути безпечним середовищем для всіх учасників освітнього процесу — усі учасники дбають, щоб воно було таким для кожного. Безпечне середовище складається як з фізичної, так і з психологічної безпеки.

3. 1 Безпечне та комфортне психосоціальне середовище

Правила та регламенти взаємодії учасників освітнього процесу мають передбачати комфортне психологічне середовище для всіх і кожного. Всі учасники освітнього процесу підтримують дружню, заохочувальну і комфортну атмосферу вПалаціта в освітньому просторі, ставляться один до одного з повагою.

У разі потреби в Палацімає бути забезпечено надання психологічних консультацій та психосоціальної підтримки для вихованців. Практичний психолог закладу освіти має бути забезпечений організаційними можливостями для ефективної роботи: окремий кабінет для роботи практичного психолога та організація умов для подання анонімних і не публічних звернень та скарг – наприклад, окрема скринька для листів.

Інструментом вимірювання рівня психосоціального комфорту в Палаціможе стати анкетування всіх учасників освітнього процесу (внутрішній аудит).

Проблеми з порушенням правил дружності та взаємоповаги в Палацівирішуються на рівні адміністрації закладу; наступною інстанцією можуть бути Загальні збори Палацу. У разі необхідності для вирішення конфліктів можна звернутись до правоохоронних органів та/або освітнього омбудсмена.

Порядок реагування на прояви психологічного насильства та булінгу передбачено в низці законів України.

3. 2. Сприятливе фізичине середовище

Задоволення в середовищі закладу освіти на належному рівні основних потреб людини (зокрема і фізіологічних, соціальних та потреб в безпеці) є обов’язковим елементом освітнього процесу.

Серед основних потреб можна виділити такі:

- Вільний доступ до свіжого повітря. Палацмає забезпечити наявність свіжого повітря в навчальних кабінетах під час занять.

- Вільний доступ до питної води. (Вода має бути в кабінеті, за що відповідальність несе орган батьківського самоврядування. Можливе забезпечення питною кип’яченою водою батьками в індивідуальній ємності, яку приносять з дому).

· Вільний доступ до туалету. Туалети мають відповідати потребам людини в повазі до її гідності та гігієнічним нормам. Туалети мають бути облаштовані індивідуальними кабінками з дверима, що закриваються, сучасними сантехнічними системами, забезпечені туалетним папером, милом та водою для миття рук (за кошти батьків).

- Забезпечення надання домедичної допомоги в разі потреби.

- Прямі норми щодо необхідності задоволення перелічених та інших потреб передбачені низкою підзаконних актів та регуляційних документів. Порушення цих норм веде до адміністративного покарання в межах чинного законодавства.

Меморандум підписали:

З боку педагогічного колективу –

Директор Палацу Е.А. Жуганець

З боку батьків –

Голова органу батьківського самоврядування Палацу В.О. Каліна

З боку вихованців –

Член Ради Палацу Д. Худотеплова

Кiлькiсть переглядiв: 1127

Коментарi

Для того, щоб залишити коментар на сайті, залогіньтеся або зареєструйтеся, будь ласка.